|
КОДЕКС УКРАЇНИ
Про надра
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, N
36, ст.340 )
( Вводиться в дію Постановою ВР N 133/94-ВР
від 27.07.94,
ВВР 1994, N 36, ст.341 )
(
Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР,
2001, N 2-3, ст.10
N 2665-III ( 2665-14 ) від 12.07.2001, ВВР,
2001, N 50, ст.262
N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР,
2002, N 12-13, ст.92
N
380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11,
ст.86
N
762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30,
ст.247
N 1025-IV
( 1025-15 ) від 09.07.2003, ВВР, 2004, N 5, ст. 22
N 1344-IV
( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 1578-IV
( 1578-15 ) від 04.03.2004, ВВР, 2004, N 23, ст.324
N 2285-IV
( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
( У тексті Кодексу слова "Державний
комітет України по геології
і використанню надр” в усіх відмінках замінено словами “спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та
забезпечення раціонального використання надр” у відповідному відмінку N 1578-IV
від 04.03.2004)
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття про надра
Надра — це частина земної
кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до
глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Стаття 2. Завдання Кодексу України про надра
Завданням Кодексу України про
надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального,
комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та
інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні
надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також
охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та
громадян.
Стаття 3. Законодавство про надра
Гірничі відносини в Україні
регулюються Конституцією України, Законом України “Про охорону навколишнього
природного середовища”, цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що
видаються відповідно до них.
Земельні, лісові та водні
відносини регулюються відповідним законодавством України.
Стаття 3-1. Особливості застосування норм цього Кодексу
Якщо законом з питань користування
нафтогазоносними надрами встановлені інші норми, ніж ті, що встановлені у цьому
Кодексі, то застосовуються норми такого закону.
(Закон доповнено статтею 3-1
згідно із Законом N 1578-IV від 04.03.2004)
Стаття 4. Власність на надра
Надра є виключною власністю народу
України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або
прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є
недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду
України, Верховну Раду Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів.
Окремі повноваження щодо
розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним
органам державної виконавчої влади.
Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ
корисних копалин
Державний фонд надр включає як
ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до
використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської)
економічної зони.
Родовища корисних копалин —
це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах
вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є
придатними для промислового використання.
Техногенні родовища корисних
копалин — це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та
переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове
значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні,
транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.
Усі родовища корисних копалин, у
тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять
Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища
корисних копалин — резерв цього фонду.
Державний фонд родовищ корисних
копалин є частиною державного фонду надр.
Державний фонд родовищ корисних
копалин формується спеціально уповноваженим центральним орган виконавчої влади
з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Державний фонд надр формується
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного
вивчення та забезпечення раціонального використання надр разом з Державним
комітетом України по нагляду за охороною праці.
Стаття 6. Види корисних копалин
Корисні копалини за своїм
значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого
значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та
місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного
вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України у сфері
регулювання гірничих відносин
До відання Верховної Ради України
у сфері регулювання гірничих відносин належить:
1) законодавче регулювання
гірничих відносин;
2) визначення основних напрямів
державної політики у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;
3) визначення повноважень органів
державної виконавчої влади, місцевих Рад народних депутатів щодо використання
та охорони надр; 4) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих
відносин.
Стаття 8. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі
геологічного вивчення, використання і охорони надр
До відання Кабінету Міністрів
України у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр належить:
1) реалізація державної політики у
сфері регулювання гірничих відносин;
2) здійснення державного контролю
за геологічним вивченням, використанням та охороною надр, а також за утворенням
та використанням техногенних родовищ і переробкою мінеральної сировини;
3) визначення порядку діяльності
органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони надр,
координація їх діяльності;
4) забезпечення розробки
загальнодержавних та регіональних програм у галузі геологічного вивчення,
використання і охорони надр;
5) визначення темпів використання,
подальшого розширення та якісного поліпшення мінерально-сировинної бази;
6) визначення порядку використання
надр та їх охорони, розробки і затвердження відповідних стандартів, норм і
правил;
7) визначення нормативів плати за
користування надрами та порядку її справляння;
8) створення єдиної системи
Державного інформаційного геологічного фонду та визначення порядку
розпорядження геологічною інформацією;
9) організація державної
експертизи та оцінки запасів корисних копалин;
10) вирішення питань використання
надр для складування і захоронення відходів виробництва та інших шкідливих
речовин;
11) вирішення інших питань у
галузі управління і контролю за використанням та охороною надр.
Стаття 9. Компетенція Верховної Ради Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів у сфері
регулювання гірничих відносин
До відання Верховної Ради
Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних
депутатів на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, належить:
1) надання надр у користування для
розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;
2) погодження клопотань про
надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ
корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов’язаних
з видобуванням корисних копалин;
3) розподіл між відповідними
місцевими бюджетами платежів за користування надрами, визначених цим Кодексом;
4) розробка, затвердження та
реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального
використання і охорони надр;
5) оголошення геологічних
об’єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об’єктами
природно-заповідного фонду місцевого значення;
6) припинення права користування
ділянкою надр у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом;
7) здійснення контролю за
використанням та охороною надр;
8) вирішення інших питань у сфері
регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.
Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських і
районних Рад народних депутатів у сфері регулювання гірничих відносин
До відання сільських, селищних,
міських та районних Рад народних депутатів на їх території у порядку,
встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:
1) погодження клопотань про
надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ
корисних копалин місцевого значення;
2) реалізація місцевих програм
розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони
надр;
3) обмеження діяльності
підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку,
передбачених цим Кодексом;
4) здійснення контролю за
використанням та охороною надр;
5) вирішення інших питань у сфері
регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.
Стаття 11. Органи, що здійснюють державне управління у галузі
геологічного вивчення, використання і охорони надр
Державне управління у галузі
геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів
України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України,
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного
вивчення та забезпечення раціонального використання надр, Державний комітет
України по нагляду за охороною праці, Рада Міністрів Республіки Крим, інші
державні органи, місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на
місцях відповідно до законодавства України.
Стаття 12. Участь громадян та їх об’єднань у здійсненні
заходів щодо раціонального використання та охорони надр
Громадяни та їх об’єднання
сприяють місцевим Радам народних депутатів і спеціально уповноваженим органам
державної виконавчої влади у здійсненні заходів щодо раціонального використання
та охорони надр.
Глава 2. НАДАННЯ НАДР У
КОРИСТУВАННЯ
Стаття 13. Користувачі надр
Користувачами надр можуть бути
підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні
юридичні особи та громадяни.
Стаття 14. Види користування надрами
Надра надаються у користування
для:
геологічного вивчення, в тому
числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного
значення;
видобування корисних копалин;
будівництва та експлуатації
підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі
споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів,
захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
створення геологічних територій та
об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення
(наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи,
лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
задоволення інших потреб.
Стаття 15. Строки користування надрами
Надра надаються у постійне або тимчасове
користування.
Постійним визнається користування
надрами без заздалегідь встановленого строку.
Тимчасове користування надрами
може бути короткостроковим (до п’яти років) і довгостроковим (до двадцяти
років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути
продовжено.
Перебіг строку користування
надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на
користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше.
Стаття 16. Ліцензування діяльності щодо користування надрами
Ліцензування діяльності щодо
користування надрами — це єдиний порядок надання спеціальних дозволів
(ліцензій) на користування ділянкою надр з відповідною метою.
( Дію частини другої статті 16 зупинено на
2005 рік щодо умов
надання спеціальних
дозволів (ліцензій) на
користування надрами
згідно
із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV
( 2505-15
) від 25.03.2005;
дію частини другої
статті 16
зупинено на
2004 рік щодо
умов надання спеціальних дозволів
(ліцензій) на
користування надрами згідно із Законом N 1344-IV
( 1344-15
) від 27.11.2003
) Спеціальні дозволи (ліцензії) на
користування надрами
у межах конкретних
ділянок надаються
спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також
громадянам, які
мають відповідну кваліфікацію,
матеріально-технічні та
економічні можливості для користування
надрами.
Надання спеціальних дозволів
(ліцензій) на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з
відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для
зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає
потреби.
У разі виконання окремих видів
робіт, пов’язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у
спеціальному дозволі (ліцензії), відповідальність за виконання умов,
передбачених спеціальними дозволами (ліцензіями), несе суб’єкт, що отримав
спеціальний дозвіл (ліцензію).
Щодо окремих видів користування
надрами чи окремих користувачів надр можуть встановлюватись певні обмеження,
передбачені законодавством України.
( Дію частини шостої статті 16 зупинено на
2005 рік щодо умов
надання спеціальних
дозволів (ліцензій) на
користування надрами
згідно
із Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV
( 2505-15
) від 25.03.2005;
дію частини шостої
статті 16
зупинено на
2004 рік щодо
умов надання спеціальних дозволів
(ліцензій) на
користування надрами згідно із Законом N 1344-IV
( 1344-15
) від 27.11.2003
) Спеціальні дозволи (ліцензії) на
користування надрами
надаються спеціально уповноваженим
центральним органом
виконавчої влади з геологічного
вивчення та
забезпечення раціонального
використання надр за
погодженням з
Міністерством
охорони навколишнього природного середовища України,
як правило,
на конкурсних засадах
в порядку, встановленому
Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 17. Гірничий відвід
Гірничим відводом є частина надр,
надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей,
не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами
гірничого відводу забороняється.
Гірничі відводи для розробки родовищ
корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації
підземних споруд та інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин,
надаються Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, крім
випадків, передбачених цим Кодексом.
Гірничі відводи для розробки
родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами
народних депутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничого
нагляду.
При наданні гірничих відводів
вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі
гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш
цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання
вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці
родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не
пов’язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей,
майна та навколишнього природного середовища.
Порядок надання гірничих відводів
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 18. Надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з
користуванням надрами
Надання земельних ділянок для
потреб, пов’язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку,
встановленому земельним законодавством України.
Земельні ділянки для користування
надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються
користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів (ліцензій) на
користування надрами чи гірничих відводів.
Місцеві Ради народних депутатів
при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого
значення одночасно надають у користування і надра.
Стаття 19. Надання надр у користування
Надра надаються у користування
підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них
спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право на
користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Користування надрами здійснюється
без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу (ліцензії) у випадках,
передбачених цим Кодексом.
Стаття 20. Надання надр для геологічного вивчення
Для геологічного вивчення, в тому
числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин
загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання
гірничого відводу після одержання спеціального дозволу (ліцензії) на геологічне
вивчення надр.
Дослідно-промислова розробка
родовищ корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється з метою
уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору
раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих
робіт, погодженого з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.
Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають
реалізації у загальному порядку.
Стаття 21. Надання надр у користування для видобування
прісних підземних вод і розробки родовищ торфу
Надра у користування для
видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без
надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що
видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони
навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по
нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров’я України на місцях.
Стаття 22. Надання надр для захоронення відходів виробництва
та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод
Надання надр для захоронення
відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод
допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог,
передбачених законодавством України.
Надра для вказаних цілей надаються
відповідно до статті 19 цього Кодексу за результатами спеціальних досліджень та
на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств,
установ і організацій.
Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на
видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод
та користування надрами для інших цілей
Землевласники і землекористувачі в
межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів
(ліцензій) та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових
потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки
до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для
господарських і побутових потреб.
Видобування корисних копалин
місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які
можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища,
погоджується з місцевими Радами народних депутатів та органами Міністерства
охорони навколишнього природного середовища України на місцях.
ГЛАВА 3. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ
КОРИСТУВАЧІВ НАДР
Стаття 24. Права та обов’язки користувачів надр
Користувачі надр мають право:
1) здійснювати на наданій їм
ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин
та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);
2) розпоряджатися видобутими
корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами
спеціального дозволу (ліцензії);
3) здійснювати на умовах
спеціального дозволу (ліцензії)
консервацію наданого в
користування родовища корисних копалин або його частини;
4) на першочергове продовження
строку тимчасового користування надрами.
Користувачі надр зобов’язані:
1) використовувати надра
відповідно до цілей, для яких їх було надано;
2) забезпечувати повноту
геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
3) забезпечувати безпеку людей,
майна та навколишнього природного середовища;
4) приводити земельні ділянки,
порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх
використання у суспільному виробництві;
5) виконувати інші вимоги щодо
користування надрами, встановлені законодавством України.
Стаття 25. Захист прав користувачів надр
Права користувачів надр
охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених
законодавством України.
Збитки, завдані порушенням прав
користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до
законодавчих актів України.
Стаття 26. Припинення права користування надрами
Право користування надрами
припиняється у разі:
1) якщо відпала потреба у
користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку
користування надрами;
3) припинення діяльності
користувачів надр, яким їх було надано у користування;
4) користування надрами з застосуванням
методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до
забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для
здоров’я населення;
5) використання надр не для тієї
мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених дозволом
(ліцензією) на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних
причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти
та газу — 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому
законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами
припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках,
передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, — у
судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною
ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Законодавством України можуть бути
передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
(Стаття 26 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2665-III від 12.07.2001)
Стаття 27. Позбавлення землевласників і землекористувачів
права користування надрами
Землевласники і землекористувачі
можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення,
торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і
побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на
наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими Радами
народних депутатів або іншими спеціально уповноваженими органами в порядку,
передбаченому законодавством України.
ГЛАВА 4. ПЛАТА ЗА
КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ
Стаття 28. Плата за користування надрами
Користування надрами є платним,
крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за
користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і
виключної (морської) економічної зони.
Плата за користування надрами
справляється у вигляді:
1) платежів за користування
надрами;
2) відрахувань за
геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
3) збору за видачу спеціальних
дозволів (ліцензій);
4) акцизного збору.
Плата за користування надрами не
звільняє користувачів від сплати інших обов’язкових платежів, передбачених
законодавчими актами України.
Стаття 29. Звільнення від плати за користування надрами
Від плати за користування надрами
звільняються:
1) землевласники і
землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних
копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для
господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування
земельних ділянках;
2) користувачі надр — за
проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших
геологічних робіт, в тому числі розвідувального буріння з відбором зразків,
проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідку родовищ корисних
копалин, та робіт по прогнозуванню землетрусів і дослідженню вулканічної
діяльності, інженерно-геологічних, еколого-геологічних та палеонтологічних
досліджень, контролю за режимом підземних вод, а також за виконання інших
робіт, що проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за
рахунок державного бюджету, бюджетів Республіки Крим, областей, міст Києва та
Севастополя;
3) користувачі надр — при
організації геологічних об’єктів природно-заповідного фонду;
4) користувачі надр — за
здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для
видобування корисних копалин;
5) користувачі надр —
державні дитячі спеціалізовані санаторно-курортні заклади за здійснення
видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх
території. (Статтю 29 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 1025-IV від 09.07.2003)
Користувачам надр можуть
надаватися й інші пільги щодо плати за користування надрами відповідно до
законодавства України.
Стаття 30. Порядок справляння платежів за користування
надрами
Платежі за користування надрами
можуть справлятися у вигляді разових внесків та (або) регулярних платежів, які
визначаються на основі відповідних еколого-економічних розрахунків.
Розміри платежів за проведення
пошукових і розвідувальних робіт визначаються залежно від
економіко-географічних умов і розміру ділянки надр, виду корисних копалин,
тривалості робіт, стану геологічного вивчення території та ступеня ризику.
Платежі за видобування корисних
копалин визначаються з урахуванням геологічних особливостей родовищ та умов їх
експлуатації.
Розміри платежів за користування
надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони
визначаються залежно від площі ділянки, що надається у користування, глибини
моря та мети користування надрами.
Платежі за користування надрами в
цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для
будівництва і експлуатації підземних споруд, визначаються залежно від розмірів
ділянки надр, що надається у користування, корисних властивостей надр і ступеня
екологічної безпеки при їх використанні.
( Дію частини шостої статті 30 зупинено на
2005 рік в частині
встановлення Кабінетом Міністрів України базових
нормативів плати
за користування
надрами згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 )
від 23.12.2004;
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) Нормативи
плати за
користування надрами та
порядок її справляння
встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 31. Розподіл платежів за користування надрами
Платежі за користування надрами
спрямовуються у державний бюджет, бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва
і Севастополя у такому співвідношенні:
1) за видобування корисних копалин
загальнодержавного значення: у державний бюджет — 100 відсотків; (Дію
пункту 1 статті 31 зупинено на 2001 рік в частині зарахування 60 відсотків
платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету
Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя згідно
із Законом N 2120-III від 07.12.2000; дію пункту 1 частини першої статті 31
зупинено на 2002 рік в частині зарахування 60 відсотків платежів за видобування
корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки
Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 2905-III
від 20.12.2001; дію пункту 1 частини першої статті 31 зупинено на 2003 рік щодо
зарахування 60 відсотків платежів за видобування корисних копалин
загальнодержавного значення до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів
областей, міст Києва і Севастополя згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002;
дію пункту 1 частини першої статті 31 зупинено на 2004 рік щодо зарахування 60
відсотків платежів за видобування корисних копалин загальнодержавного значення
до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і
Севастополя згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003; дію пункту 1 частини
першої статті 31 зупинено на 2005 рік щодо зарахування 60 відсотків платежів за
видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджету Автономної
Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя згідно із Законом
N 2285-IV від 23.12.2004; в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005)
2) за видобування корисних копалин
місцевого значення та за користування надрами в цілях, не пов’язаних з
видобуванням корисних копалин: у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва
і Севастополя — 100 відсотків;
3) за пошук та розвідку родовищ
корисних копалин: у державний бюджет — 80 відсотків, у бюджети Республіки
Крим, областей, міст Києва і Севастополя — 20 відсотків;
4) за користування надрами
континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони: у
державний бюджет — 100 відсотків.
Платежі за користування надрами,
що надходять до бюджетів Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя,
розподіляються між місцевими бюджетами різних рівнів відповідно Верховною Радою
Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами
народних депутатів.
Стаття 32. Форми внесення плати за користування надрами
Плата за користування надрами може
вноситись як у вигляді грошових платежів, так і у натуральному вигляді (частина
видобутої мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр
продукції, виконання робіт чи надання інших послуг), крім матеріалів, продуктів
та послуг, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 33. Відрахування за геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок державного бюджету
(
Дію частини першої
статті 33 зупинено на 2005 рік
щодо
спрямування відрахувань
за геологорозвідувальні роботи, виконані
за рахунок
державного бюджету, на розвиток мінерально-сировинної
бази згідно
із Законами N
2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004,
N
2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )
( Дію
частини першої статті
33 зупинено на
2004 рік щодо
спрямування відрахувань
за геологорозвідувальні роботи, виконані
за рахунок
державного бюджету, на розвиток мінерально-сировинної
бази
згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 )
( Дію
частини першої статті
33 зупинено на
2003 рік щодо
спрямування відрахувань
за геологорозвідувальні роботи, виконані
за рахунок
державного бюджету, на розвиток мінерально-сировинної
бази згідно
із Законом N
380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002 )
Відрахування за
геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок
державного бюджету,
справляються з користувачів
надр, які
здійснюють видобуток
корисних копалин на раніше розвіданих
родовищах і
повністю надходять до
державного бюджету та
спрямовуються
на розвиток мінерально-сировинної бази.
Порядок встановлення нормативів
відрахувань за виконані геологорозвідувальні роботи та їх справляння
визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 34. Збір за видачу спеціальних дозволів (ліцензій)
(
Дію частини першої
статті 34 зупинено на 2005 рік
щодо
визначення
розміру збору за видачу спеціальних дозволів (ліцензій)
на користування
надрами згідно із Законами N 2285-IV ( 2285-15 )
від 23.12.2004,
N 2505-IV (
2505-15 ) від 25.03.2005 ) ( Дію
частини першої
статті 34 зупинено
на 2004 рік щодо визначення
розміру збору
за видачу спеціальних
дозволів (ліцензій) на
користування надрами
згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003 )
Розмір збору за
видачу спеціальних дозволів
(ліцензій) на
користування окремими ділянками
надр визначається
Кабінетом Міністрів
України виходячи з витрат
на експертизу
заявок, матеріалів
та обгрунтувань на
користування надрами,
організаційних та
інших витрат, пов'язаних з видачею спеціальних
дозволів
(ліцензій).
Не справляється збір за видачу
спеціальних дозволів (ліцензій) державним дитячим спеціалізованим
санаторно-курортним закладам за здійснення видобутку мінеральних вод у частині,
що використовується для лікування на їх території. (Статтю 34 доповнено
частиною другою згідно із Законом N 1025-IV від 09.07.2003)
Стаття 35. Акцизний збір
По окремих видах мінеральної
сировини, що видобувається з родовищ з відносно кращими гірничо-геологічними і
економіко-географічними характеристиками, при одержанні користувачем надр
наднормативного прибутку може встановлюватись акцизний збір відповідно до
законодавчих актів України.
Стаття 36. Знижка за вичерпання надр
Знижка за вичерпання надр
застосовується до платежів за користування надрами і може надаватись
користувачу надр, який здійснює видобування:
дефіцитних корисних копалин при
низькій економічній ефективності розробки родовищ, об’єктивно обумовленої і не
пов’язаної з порушенням умов раціонального використання розвіданих запасів;
корисних копалин із залишкових
запасів зниженої якості, крім випадків погіршення якості запасів корисних
копалин в результаті вибіркового відпрацювання родовища.
Розділ II ГЕОЛОГІЧНЕ
ВИВЧЕННЯ НАДР
Стаття 37. Проведення робіт по геологічному вивченню надр
Геологічне вивчення надр
здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які
відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення
закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничо-технічних та
інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не
пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Проведення робіт по геологічному
вивченню надр організується та координується спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення
раціонального використання надр на основі державних комплексних або цільових
програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.
Геологічне вивчення надр,
передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів,
що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані
геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може
виконуватись за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюджетів.
Місцеві Ради народних депутатів і
органи виконавчої влади на місцях сприяють проведенню робіт по геологічному
вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та
реалізують відповідні територіальні програми.
Стаття 38. Вимоги щодо геологічного вивчення надр
При геологічному вивченні надр
повинні забезпечуватися:
1) раціональне і ефективне
проведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр;
2) екологічно безпечний для життя
і здоров’я людей стан навколишнього природного середовища;
3) повнота вивчення геологічної
будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки
розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних
з видобуванням корисних копалин;
4) достовірність визначення
кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів,
геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин;
5) ведення робіт методами і
способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх
якості, надмірне руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього
природного середовища;
6) розміщення видобутих гірських
порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє
природне середовище і здоров’я населення;
7) збереження розвідувальних
гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ
та в інших цілях, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин,
які не підлягають подальшому використанню;
8) збереження геологічної і
виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб
корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр,
розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами
для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Замовниками робіт
можуть обумовлюватись й інші вимоги щодо геологічного вивчення надр, що не
суперечать законодавству України.
Стаття 39. Державна реєстрація та облік робіт по геологічному
вивченню надр, геологічна інформація
Роботи по геологічному вивченню
надр підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку з метою
узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також
запобігання дублюванню зазначених робіт.
Державна реєстрація та облік робіт
по геологічному вивченню надр провадяться Державним інформаційним геологічним
фондом України.
Умови розпорядження геологічною
інформацією, в тому числі і тією, що підлягає обов’язковій передачі до
Державного інформаційного геологічного фонду України, визначаються Положенням
про порядок розпорядження геологічною інформацією, що розробляється на основі
цього Кодексу, законодавства про науково-технічну інформацію і затверджується
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 40. Передача розвіданих родовищ корисних копалин для
промислового освоєння
Розвідані родовища корисних
копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких
оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються
для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 41. Першовідкривачі родовищ корисних копалин
Особи, які відкрили невідоме
раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси
корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що
істотно підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами.
Першовідкривачі мають право на винагороду. Положення про першовідкривачів
родовищ корисних копалин затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ III ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК
РОДОВИЩ, ЗАПАСІВ І ПРОЯВІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН, А ТАКОЖ ДІЛЯНОК НАДР, НАДАНИХ У
КОРИСТУВАННЯ, НЕ ПОВ’ЯЗАНЕ З ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Стаття 42. Державний облік родовищ, запасів і проявів
корисних копалин
Родовища, в тому числі техногенні,
запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі
родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних
копалин.
Державний облік родовищ, запасів і
проявів корисних копалин здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 43. Державний кадастр родовищ і проявів корисних
копалин
Державний кадастр родовищ і
проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище, включене до
Державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості та якості запасів
корисних копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних,
гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геолого-економічну
оцінку, а також відомості про кожний прояв корисних копалин.
Державний кадастр родовищ і
проявів корисних копалин ведеться спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального
використання надр.
Стаття 44. Державний баланс запасів корисних копалин
Державний баланс запасів корисних
копалин містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів
корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення,
рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і
забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин.
Державний баланс запасів корисних
копалин ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади
з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 45. Державна експертиза та оцінка запасів корисних
копалин
Для визначення промислової
цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу
встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог
до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки
родовища.
Кондиції на мінеральну сировину
розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а
також наявних у них цінних компонентів і підлягають експертизі Державною
комісією України по запасах корисних копалин.
Порядок розробки кондицій на
мінеральну сировину встановлюється Державною комісією України по запасах
корисних копалин.
Запаси корисних копалин розвіданих
родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі
розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією
України по запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 46. Списання запасів корисних копалин
Видобуті корисні копалини, запаси
корисних копалин, які втратили промислове значення, а також втрачені у процесі
видобування або не підтверджені під час наступних геологорозвідувальних робіт
чи розробки родовища, підлягають списанню з обліку гірничодобувного
підприємства в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати списання з обліку
запасів корисних копалин облікуються у Державному інформаційному геологічному
фонді України.
Стаття 47. Державний облік ділянок надр, наданих у
користування для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Ділянки надр, надані для
будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов’язаних з
видобуванням корисних копалин, підлягають державному обліку Державним комітетом
України по нагляду за охороною праці.
Розділ IV ПРОЕКТУВАННЯ,
БУДІВНИЦТВО І ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ГІРНИЧОДОБУВНИХ ОБ’ЄКТІВ, А ТАКОЖ
ПІДЗЕМНИХ СПОРУД, НЕ ПОВ’ЯЗАНИХ З ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Стаття 48. Особливості проектування гірничодобувних об’єктів,
а також підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Проектування гірничодобувних
об’єктів і підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин,
провадиться на основі геологічного та іншого вивчення надр з урахуванням
комплексного розвитку регіону та вимог екологічної безпеки.
Проектування гірничодобувних об’єктів
провадиться після попереднього погодження у встановленому законодавством
порядку питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу.
Проекти будівництва
гірничодобувних об’єктів або підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням
корисних копалин, у тому числі для захоронення відходів виробництва, інших
шкідливих речовин, скидання стічних вод, підлягають екологічній,
науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню в порядку,
встановленому законодавством України.
Стаття 49. Погодження місць розташування гірничодобувних
об’єктів і підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Місця розташування гірничодобувних
об’єктів і підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у
тому числі для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів,
захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин і скидання стічних
вод, до початку проектних робіт погоджуються з органами державного гірничого
нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державного санітарного
нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, відповідними Радами
народних депутатів та іншими заінтересованими органами.
Стаття 50. Основні вимоги до проектування, будівництва і
введення в експлуатацію гірничодобувних об’єктів, об’єктів по переробці
мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням
корисних копалин
У проектах будівництва
гірничодобувних об’єктів повинні передбачатися:
1) розташування наземних і
підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання
запасів корисних копалин;
2) способи проведення розкривних
робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки
(підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та
економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також
використання наявних у них компонентів;
3) раціональне використання
розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;
4) складування, збереження та
визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються,
а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;
5) геологічне вивчення надр, що
розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об’єктів,
та складання геологічної і маркшейдерської документації;
6) рекультивація порушених земель,
максимальне збереження грунтового покриву;
7) заходи, що гарантують безпеку
людей, майна і навколишнього природного середовища.
У проектах будівництва об’єктів по
переробці мінеральної сировини повинні передбачатися:
1) застосування технологічних
схем, які забезпечують раціональне і комплексне вилучення з видобутої
мінеральної сировини наявних у ній компонентів, що мають промислове значення;
2) раціональне використання, утилізацію, знешкодження або безпечне захоронення
відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);
3) складування, збереження та
визначення порядку обліку відходів виробництва, що містять корисні компоненти і
тимчасово не використовуються;
4) заходи, що гарантують безпеку
людей, майна і навколишнього природного середовища.
При проектуванні, будівництві і
введенні в експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних
копалин, повинні забезпечуватися раціональне використання видобутих гірських
порід, а також виконання вимог, зазначених у пунктах 5, 6, 7 частини першої
цієї статті, та інших вимог і правил відповідно до законодавства України.
Забороняється введення в
експлуатацію нових і реконструйованих гірничодобувних об’єктів, об’єктів по
переробці мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов’язаних з
видобуванням корисних копалин, якщо при їх проектуванні не додержано вимог, передбачених
цією статтею.
Розділ V КОРИСТУВАННЯ
НАДРАМИ ДЛЯ РОЗРОБКИ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН І ДЛЯ ЦІЛЕЙ, НЕ ПОВ’ЯЗАНИХ З
ВИДОБУВАННЯМ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Стаття 51. Порядок розробки родовищ корисних копалин та
переробки мінеральної сировини
Розробка родовищ твердих, рідких і
газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться
згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної
експлуатації та охорони надр.
Правила технічної експлуатації,
проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної
сировини погоджуються користувачами надр з Міністерством охорони навколишнього
природного середовища України та Державним комітетом України по нагляду за
охороною праці в частині додержання вимог законодавства про надра.
Стаття 52. Квоти на видобуток корисних копалин
З метою запобігання негативним
демографічним, соціальним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку
корисних копалин установлюються квоти на видобуток окремих видів корисних
копалин. Порядок установлення квот на видобуток корисних копалин затверджується
Кабінетом Міністрів України.
Стаття 53. Основні вимоги при розробці родовищ корисних
копалин та переробці мінеральної сировини
При розробці родовищ корисних
копалин повинні забезпечуватися:
1) застосування раціональних,
екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення
наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення
наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового
відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних
копалин;
2) здійснення дорозвідки родовищ
корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт,
ведення технічної документації;
3) облік стану і руху запасів,
втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та
інших державних органів встановленої законодавством звітності;
4) недопущення псування
розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин в результаті
проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ,
що консервуються;
5) складування, збереження та
облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні
компоненти і тимчасово не використовуються;
6) раціональне використання розкривних
порід і відходів виробництва;
7) безпечне для людей, майна і
навколишнього природного середовища ведення робіт.
При переробці мінеральної сировини
повинні забезпечуватися:
1) додержання технологічних схем
переробки мінеральної сировини, що забезпечують раціональне і комплексне
вилучення корисних компонентів;
2) облік і контроль за розподілом
корисних компонентів на різних стадіях переробки та ступенем їх вилучення з
мінеральної сировини;
3) вивчення технологічних
властивостей і складу мінеральної сировини, проведення дослідно-технологічних
випробувань з метою удосконалення технології переробки мінеральної сировини;
4) раціональне використання
відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);
5) складування, облік і зберігання
відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не
використовуються.
При розробці родовищ корисних
копалин та переробці мінеральної сировини має забезпечуватися також додержання
інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного
середовища.
Стаття 54. Ліквідація і консервація гірничодобувних об’єктів
Після вироблення запасів корисних
копалин, а також у разі, коли за техніко-економічними розрахунками та іншими
обгрунтуваннями подальша розробка родовищ чи його частин є недоцільною або неможливою,
гірничодобувні об’єкти або ділянки цих об’єктів підлягають ліквідації чи
консервації.
У разі повної або часткової
ліквідації чи консервації гірничодобувного об’єкта гірничі виробки і
свердловини повинні бути приведені у стан, який гарантує безпеку людей, майна і
навколишнього природного середовища, а в разі консервації — гарантує також
і збереження родовищ, гірничих виробок та свердловин на весь період
консервації. У разі ліквідації гірничодобувних об’єктів повинно бути вирішено
також питання про можливе використання гірничих виробок і свердловин для інших
цілей суспільного виробництва.
У разі ліквідації і консервації
гірничодобувних об’єктів чи їх ділянок технічна, геологічна та маркшейдерська
документація заповнюється на момент завершення гірничих робіт і передається у
встановленому порядку на зберігання.
На гірничодобувних об’єктах,
суміжних з об’єктами, що ліквідуються чи консервуються, повинні бути проведені
заходи, що гарантують безпеку гірничих робіт.
Ліквідація і консервація
гірничодобувних об’єктів або їх ділянок здійснюються за погодженням з органами
державного гірничого нагляду та іншими заінтересованими органами у порядку,
встановленому Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.
Стаття 55. Порядок користування надрами для цілей, не
пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Користування надрами для
будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов’язаних з
видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами.
У проектах повинні передбачатися
заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів
виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їх
проникненню в гірничі виробки, на земну поверхню та у водні об’єкти.
У разі порушення вимог цієї статті
скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів
виробництва повинно бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або
припинено органами державного гірничого нагляду чи іншими спеціально
уповноваженими на те державними органами в порядку, передбаченому
законодавством України.
Розділ VI ОХОРОНА НАДР
Стаття 56. Основні вимоги в галузі охорони надр
Основними вимогами в галузі
охорони надр є:
забезпечення повного і
комплексного геологічного вивчення надр;
додержання встановленого
законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного
користування надрами;
раціональне вилучення і
використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
недопущення шкідливого впливу
робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних
копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а
також підземних споруд;
охорона родовищ корисних копалин
від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість
корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;
запобігання необгрунтованій та
самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого
законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;
запобігання забрудненню надр при
підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні
шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;
додержання інших вимог,
передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
Стаття 57. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або
припинення користування надрами
У разі порушення статті 56 та
інших вимог цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово
заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства охорони навколишнього
природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного
геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними
органами в порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 58. Забудова площ залягання корисних копалин
Забороняється проектування і
будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об’єктів без
попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.
Забудова площ залягання корисних
копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх
залягання споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у
виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними
підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні
здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр
корисних копалин.
Порядок забудови площ залягання
корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Забудова площ залягання корисних
копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання
підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються
за погодженням з відповідними місцевими Радами народних депутатів.
Стаття 59. Охорона ділянок надр, що становлять особливу
наукову або культурну цінність
Рідкісні геологічні відслонення,
мінералогічні утворення, палеонтологічні об’єкти та інші ділянки надр, які
становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у
встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду.
У разі виявлення при користуванні
надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень,
метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об’єктів, що становлять
інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов’язані зупинити роботи на
відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи.
Розділ VII ДЕРЖАВНИЙ
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ВЕДЕННЯМ РОБІТ ПО ГЕОЛОГІЧНОМУ ВИВЧЕННЮ НАДР, ЇХ
ВИКОРИСТАННЯМ ТА ОХОРОНОЮ
Стаття 60. Завдання державного контролю і нагляду за веденням
робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною
Державний контроль і нагляд за
веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною
спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами,
підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку
користування надрами, виконання інших обов’язків щодо охорони надр,
встановлених законодавством України.
Стаття 61. Органи, які здійснюють державний контроль і нагляд
за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною
Державний контроль за геологічним
вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та
забезпечення раціонального використання надр та його органами на місцях.
Державний нагляд за веденням робіт
по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, а також
використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд)
здійснюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його
органами на місцях.
Державний контроль за використанням
і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють місцеві Ради народних
депутатів, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство охорони
навколишнього природного середовища України та його органи на місцях.
Стаття 62. Повноваження органів державного геологічного
контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр
Органи державного геологічного
контролю перевіряють:
1) виконання державних програм
геологорозвідувальних робіт;
2) виконання рішень з питань
методичного забезпечення робіт по геологічному вивченню надр;
3) обгрунтованість застосування
методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт по геологічному
вивченню надр;
4) повноту вихідних даних про
кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин;
5) своєчасність і правильність
державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних
дозволів (ліцензій) на використання надр та виконання передбачених ними умов;
6) виконання рішень Державної
комісії України по запасах корисних копалин;
7) дотримання під час дослідної
експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне
їх вивчення;
8) збереження розвідувальних
гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також
геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути
використані при подальшому вивченні надр.
Органи державного геологічного
контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо
геологічного вивчення надр.
Органи державного геологічного
контролю мають право:
1) припиняти всі види робіт по
геологічному вивченню надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і
можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або
призвести до значних збитків;
2) зупиняти діяльність підприємств
і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних
дозволів (ліцензій) або з порушенням умов, передбачених цими дозволами;
3) давати обов’язкові для
виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час
геологічного вивчення надр. Органам державного геологічного контролю відповідно
до законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і
припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр.
Порядок здійснення державного
геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 63. Повноваження органів державного гірничого нагляду
щодо здійснення нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх
використанням та охороною
Органи державного гірничого
нагляду перевіряють:
1) повноту вивчення родовищ
корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та
інших умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд,
захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
2) своєчасність та правильність
введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;
3) виконання вимог щодо охорони
надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленні кондицій на мінеральну
сировину та експлуатації родовищ корисних копалин;
4) правильність розробки родовищ
корисних копалин;
5) повноту видобування оцінених
запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
6) додержання встановленого
порядку обліку запасів корисних копалин, обгрунтованість і своєчасність їх
списання;
7) додержання правил проведення
геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин;
8) додержання правил та технологій
переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення
корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції;
9) правильність і своєчасність
проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього
природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу
робіт, пов’язаних з користуванням надрами;
10) вирішення інших питань щодо
нагляду за використанням та охороною надр в межах своєї компетенції.
Органи державного гірничого
нагляду мають право:
1) давати обов’язкові для
виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт
під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони;
2) в порядку, встановленому
законодавством України, припиняти роботи, пов’язані з користуванням надрами, у
разі порушень відповідних норм і правил;
3) вимагати від користувачів надр
обгрунтування списання запасів корисних копалин;
4) давати рекомендації щодо
впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини.
Органам державного гірничого
нагляду законодавством України може бути надано й інші права з метою
запобігання порушенням законодавства про надра та їх припинення.
Порядок здійснення державного
гірничого нагляду визначається Кабінетом Міністрів України.
Розділ VIII СПОРИ З ПИТАНЬ
КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО НАДРА
ГЛАВА 5. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ З
ПИТАНЬ КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ
Стаття 64. Порядок розгляду спорів з питань користування
надрами
Спори з питань користування
надрами розглядаються органами державного геологічного контролю, державного
гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, місцевими
Радами народних депутатів, судом або третейським судом у порядку, встановленому
законодавством України.
Місцеві Ради народних депутатів
вирішують спори з питань користування надрами, пов’язані з розробкою родовищ
корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.
Позивачі — спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та
забезпечення раціонального використання надр, Державний комітет України по
нагляду за охороною праці, Міністерство охорони навколишнього природного
середовища України та їх органи на місцях — звільняються від сплати
державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків,
завданих державі внаслідок порушень законодавства про надра.
Спори з питань користування
надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземними юридичними
особами і громадянами та власником надр розглядаються відповідно до
законодавства України.
(Стаття 64 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 762-IV від 15.05.2003)
ГЛАВА 6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО НАДРА
Стаття 65. Відповідальність за порушення законодавства про
надра
Порушення законодавства про надра
тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну
відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення
законодавства про надра несуть особи, винні у:
самовільному користуванні надрами;
порушенні норм, правил і вимог
щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;
вибірковому виробленні багатих
ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних
копалин;
наднормативних втратах і
погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;
пошкодженнях родовищ корисних
копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої
експлуатації;
порушенні встановленого порядку
забудови площ залягання корисних копалин;
невиконанні правил охорони надр та
вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від
шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами;
знищенні або пошкодженні
геологічних об’єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність,
спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;
незаконному знищенні
маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних
копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці
родовищ;
невиконанні вимог щодо приведення
гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який
гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок
і свердловин на час консервації.
Законодавчими актами України може
бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.
Стаття 66. Припинення самовільного користування надрами та
забудови площ залягання корисних копалин
Самовільне користування надрами та
забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку
припиняються без відшкодування понесених витрат.
Стаття 67. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень
законодавства про надра
Підприємства, установи,
організації та громадяни зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними
внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених
законодавством України.
Розділ IX МІЖНАРОДНІ
ВІДНОСИНИ
Стаття 68. Надання надр у користування іноземним юридичним
особам і громадянам
Іноземним юридичним особам і
громадянам надра у користування та право на переробку мінеральної сировини
надаються на конкурсній основі на підставі угод (контрактів), що укладаються
відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.
Порядок укладання контрактів на
користування надрами та переробку мінеральної сировини за участю іноземних
юридичних осіб та громадян визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 69. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України
встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про
надра, то застосовуються правила міжнародного договору.
Президент України Л. КУЧМА
м.Київ, 27 липня 1994 року
N 132/94-ВР
|
