ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

N 4467/6/15-1316 від 07.08.2000
м.Київ
vd20000807 vn4467/6/15-1316

Про плату (податку) за землю при  спрощеній системі оподаткування ( Щодо втрати чинності додатково див. Лист ДПА N 14312/7/18-0617 ( v4312225-00 ) від 27.10.2000 )

     Державна податкова  адміністрація  України  <  ...   >  щодо застосування   окремих   положень  Указу  Президента  України  від 03.07.98 р.  N 727/98  (   727/98   )   "Про   спрощену   систему оподаткування,    обліку    та    звітності    суб'єктів    малого підприємництва" (в  редакції  Указу  від  28.06.99  р.  N   746/99 ( 746/99  )  в  частині  сплати  орендної  плати за землю <...  > повідомляє.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності передбачає, що суб’єкт малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не сплачує ряд податків та зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України.

Зокрема, статтею 6 зазначеного Указу встановлено, що суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю.

Справляння плати за землю в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 19.09.96 р. N 378/96-ВР “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про плату за землю” (із змінами і доповненнями). Відповідно до статті 2 цього Закону плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 5 цього ж Закону встановлено, що об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб’єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Таким чином, норма статті 6 Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, згідно з якою суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником плати (податку) за землю, поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, які є власниками землі або землекористувачами, у тому числі орендарями.

При цьому з метою недопущення різних трактувань зазначеної норми, які призводять до порушень вимог Указу, Кабінетом Міністрів України постановою від 16.03.2000 р. N 507 “Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727” роз’яснено, що суб’єкт малого підприємництва, який згідно з абзацем п’ятим частини першої статті 6 не є платником плати (податку) за землю, звільняється від плати (податку) за землю лише за земельні ділянки, які використовуються ним для провадження підприємницької діяльності.

Заступник Голови Г.Оперенко

"Податки та бухгалтерський облік”, N 47000